Учасники та учасниці наших проєктів завжди готові боротись за свої мрії та приймати виклики. Матвій, випускник «Школи успіху 2019» – чудовий для цього приклад. Музиканти симфонічного оркестру «Sympho KIDS», учасником якого є Матвій, зняли відеоролик з кавер-версією пісні гурту «Beatles», який через кілька днів став хітом. Прямо зараз оркестр не має часу, щоб перепочити від інтерв’ю, проте Матвій все ж відповів на наші запитання про виступ на відстані, дистанційне навчання і плани на майбутнє. Виступ оркестру дивіться за посиланням.

Звідки з’явилась ця ідея?

— Через карантин скасувались не тільки репетиції, а й виступи. Ми скучили за музикою, тому моя мама запропонувала тренуватись вдома і створити відео спільного виступу. Ідею підтримали і батьки, і члени оркестру. Ми самі обрали композицію, а з партіями допомогли викладачі. Досвід цікавий, проте ми сумуємо за тими емоціями, які отримуємо під час живого концерту.

Плануєте ще виступи у подібному форматі?

— Однозначно так. Хоч карантин не дає можливості репетирувати цілим оркестром разом наживо, це не значить, що треба забувати свої партії і сидіти вдома без діла. Ми поки не виступаємо на живих концертах, але проводимо віртуальні, і зараз працюємо над новими творами, прекрасними світовими хітами.

З якими викликами зіштовхнулись під час підготовки до виступу?

— Спочатку, коли я тільки дізнався про цю ідею від моєї мами, я поставився до цього скептично, адже не розумів, як цілий симфонічний оркестр може провести концерт дистанційно. Наш оркестр складається з 50 музикантів, і я думав, що буде досить складно провести концерт з такою кількістю учасників. Я навіть запізнився з дедлайном здачі партій, адже відмовлявся приймати цю ідею серйозно, але в підсумку я виконав завдання.

— З 50 осіб відгукнулася лише половина оркестру, інша половина з тих чи інших причин не змогла записати свою партію. Всі записували свою гру на телефон, ми грали під метроном, який звучав у навушниках, щоб не збиватися з темпу і ритму. Ми навіть паузи не рахували. Я вважаю, набагато важче було Катерині, нашій керівниці, адже вона все зводила, а це важка рутинна робота. Але набагато важче нам було в моральному плані, тому що дистанційний концерт – це не живе спілкування, це абсолютно не ті емоції, які ми відчуваємо, коли граємо разом. Це щось інше, але навіть у такий спосіб ми можемо створювати чудову музику.

Як тобі дистанційне навчання?

— Для мене вчитися дистанційно – не вперше. Ще до моєї участі в проєкті «Школа успіху» я вже вчився в київській дистанційній школі «Джерело», так що карантин ніяк не вплинув на моє навчання. Я жодного разу не шкодував, що перейшов на дистанційне навчання, адже вважаю таку форму навчання кращою. У моїй школі я виробляю такі навички як самодисципліна, тайм-менеджмент, я працюю в нетворкінговій мережі. Я можу сам обирати, які предмети хочу поглиблено вивчати для своєї майбутньої кар'єри. У мене з'явилося багато вільного часу, який я можу приділяти своїм улюбленим заняттям. Ось чому я просто обожнюю свою школу.

— А з дистанційною освітою в музичній школі все не так прекрасно. Я вважаю, що вчитися музиці треба тільки вживу, поруч з викладачем. Зараз у мене, звичайно, проходять відеоуроки з музичної школи, проте це зовсім не те. Я всією душею чекаю закінчення карантину, щоб повернутися в свій щоденний скажений ритм життя, адже я люблю це. Я люблю події і пригоди, не можу жити, коли нічого не відбувається. Так що навіть на карантині я роблю все можливе, щоб не нудьгувати.

Нещодавно закінчився відбір півфіналістів на «Школу успіху». Чи пройшли учасники з твого локального проєкту?

— Так, деякі випускники моєї локальної «Школи успіху» пройшли в півфінал, всі тепер чекаємо на результати відеоінтерв’ю. До речі, якось мені написав один незнайомий хлопець, якого не було на моїй локальній «Школі успіху». Він мав питання щодо заповнення анкети для участі в «Школі успіху 2020», я йому допоміг, і після цього ми почали спілкуватися. Зараз ми з ним стали немов брати, він для мене дуже цінна людина, як і я для нього. Він пройшов до півфіналу і вже навіть мав відеоінтерв'ю, так що чекаємо фінальних результатів. Я тримаю за нього кулаки, як і за всіх інших півфіналістів. Це прекрасне почуття, коли проходять ті, для кого ти став наставником. ШУшники і ШУшниці це можуть підтвердити, бо це й справді чудові моменти гордості і щастя.

Яку пораду можеш дати цьогорічним ШУшникам?

— У нас може бути безліч образів, й часом ми всі носимо різні маски, проте на «Школі успіху» цього не треба. Будьте собою, будьте щирими з іншими. Найголовніше – вірте в себе, боріться з труднощами разом з друзями, ніколи не здавайтеся. Не втрачайте оптимізму, завжди помічайте прекрасне навколо себе і просто живіть щасливо. Ми створюємо себе самі, і тільки від нас залежить, яким ми робимо наше життя.

Які плани на майбутнє?

— Зараз я вчуся тільки в 9-му класі і ще остаточно не вибрав професію. Однак я знаю напрямок, в якому я хочу розвиватися, — я мрію виступати на світових сценах, стати публічною особою. Зараз моє улюблене заняття – вокал. Це моя пристрасть, без вокалу я не можу жити.  Я впевнений, що у мене вийде втілити свою мрію в реальність!