Гендерні стереотипи, упередження та дискримінація: поборемо разом?
08 березня 2021 · 5 хвилин читання

ьогодні весь світ святкує Міжнародний день жінок. Для нас це можливість звернути увагу суспільства на гендерні виклики, зокрема на стереотипи та упередження.
Здається, що ж такого страшного у стереотипному мисленні? Від цього ніхто не помирає, це не змінює життя з ніг на голову, але сприяє поширенню дискримінації в різних її проявах. А це вже справді може впливати на долі людей.
Ось лише кілька прикладів:
- Клаудія Нойман — перша німецька коментаторка чоловічого футболу. Уже понад 30 років вона коментує футбольні матчі — чоловічі та жіночі. І здавалось, що ж такого в цьому незвичного? Для багатьох фанатів цього виду спорту футбол і коментатор-жінка — це несумісні речі. Через це Клаудія та її близькі постійно наражаються на гнівні коментарі та образи, як і в соціальних мережах, так і поза ними.
- Хюль’я Ебру Демірел — звичайна громадянка Туреччини. Але у 2001 році вона подала заяву до Європейського суду з прав людини через дискримінацію проти неї за гендерною ознакою — її не прийняли на роботу. Жінка була призначена співробітником служби безпеки в філії Турецької компанії з розподілу електроенергії. Проте компанія відмовилася наймати її, оскільки вона не була чоловіком. Справу, до речі, Хюль’я Ебру Демірел виграла.
- Малала Юсуфзай — активістка із Пакистану, яка бореться за право жінок отримувати освіту. За це дівчину у 2012 році було тяжко поранено бойовиками-ісламістами. Малалі тоді було 15, і вона вела свій блог, в якому порушувала питання освіти жінок в своїй країні. Одного дня, вона поверталася додому, і на шкільний автобус напали. Один із бойовиків зайшов в автобус і став питати дітей, хто з них Малала. Коли її особу було встановлено, нападник двічі вистрілив в дівчину, потрапивши в голову і шию. На щастя, вона вижила. Пізніше її було нагороджено Нобелівською премією миру.
Шкода, що цим трьом героїням довелось пережити такі ситуації, і що в більшості випадків люди звертали увагу саме на їхню стать, а не на компетентність, навички в роботі чи бажання змінити суспільство на краще. Ще більше вражає те, що ці історії з XXI століття. Це те, що відбувається поруч, і ми не можемо бути на 100% впевнені, що одного дня це не станеться особисто з нами.
Що ми можемо зробити, аби зупинити поширення стереотипів, упереджень та дискримінації за гендерною ознакою? Зменшити їхній вплив на наше життя!
Наші уявлення про інших людей і явища часто формуються на основі інформації з інших джерел, а не з нашого безпосереднього досвіду. Відтак, виникають відносно стійкі і спрощені уявлення про ту чи іншу людину, соціальну групу, подію чи явище, які називають стереотипами. Таке бачення світу маніпулює нашою свідомістю і заважає сприймати світ у всій його багатогранності. Упередження ж можуть визначати поведінку людини і спонукати її діяти несправедливо, порушувати права інших, що є проявами дискримінації.
Ми ж пропонуємо кілька порад для боротьби з стереотипами та упередженнями:
- Формуйте власну думку, а не піддавайтесь судженням, які побутують в суспільстві. Для цього шукайте інформацію через різні джерела — українські і міжнародні. Обов'язково перевіряйте всю інформацію через офіційні канали: сайти організацій, державних установ, дослідження тощо. Це допоможе вам формувати власне бачення на події, людей та вчиняти рішення, які будуть базуватись на конкретних фактах, доказах та чітких аргументах, а не на інтуїтивних чи емоційних рівнях. Про це, до речі, гарно написано у книзі «Фактологія: 10 хибних уявлень про світ, і чому все набагато краще, ніж ми думаємо» Ганса Рослінга.
- Заявляйте про проблеми. Говоріть про випадки, коли стаєте свідками того, як стереотипи чи дискримінація починають керувати людьми. Шукайте однодумців, які готові підтримати вас у прагненні не піддаватись упередженням. Це можна робити по-різному — від поста у Facebook до змін через законодавство. Головне не ігнорувати такі ситуації, а діяти. Про гендерні стереотипи цікаво написано в книзі «Гендер для всіх. Виклик стереотипам» Тамари Марценюк. Ви вже можете прочитати книгу і написати власний відгук на цю тему на сторінках у соціальних мережах. Це гарний спосіб для того, щоб саме ви почали свої перші кроки в боротьбі проти стереотипів
- Проявляйте емпатію. Останнє, але найважливіше. Кожна людина, незалежно від гендеру, сексуальної орієнтації, кольору шкіри, будь-яких уподобань, це, в першу чергу, людина. Вона має власні емоції, страхи, переживання, і головне душу. У кожного ця душа різна, і це те, що насправді і єднає все людство, і водночас робить особливими кожного. Тому, перш ніж покладатись на стереотипи, ігнорувати чи підтримувати прояви дискримінації, спробуйте поставити себе на місце іншої людини, і ви зрозумієте, що між вами немає різниці — ви однакові, обоє хочете жити щасливо, мати право реалізовувати власні мрії та насолоджуватись кожним днем. Тут теж хочемо порадити книгу: Скарлетт Кертіс «Феміністки не носять рожевого та інші вигадки». Вона містить у собі інтерв’ю відомих жінок, скомпоновані таким чином, щоб якомога чіткіше продемонструвати багатогранність емоцій, які може викликати обговорення питання рівноправ’я, а також поезію і роздуми на тему прав дівчат та хлопців у сучасному суспільстві.
Зі стереотипами чи упередженнями ми не народжуємось! Якщо їх можна набути, то їх так само можна й позбутись — все в наших руках. Тож уникаймо стереотипів та упереджень, зупиняймо прояви дискримінації відразу на початку, не ігноруймо ситуації, коли бачимо, як хтось дискримінує будь-кого. Лише так ми зможемо боротись проти стереотипів та упередженого ставлення, які відтягують нас назад на шляху до розвитку та прогресу!