Зараз ми перебуваємо в дуже особливому стані, а особливі часи вимагають особливих закликів та особистих звернень.

 Як ви вже знаєте, я дуже люблю виклики. Вони дають змогу вийти за власні рамки та допомагають жити на повну. Однак, деякі виклики значно більші інших. Вірус COVID-19 – неймовірний і величезний виклик для нас, наших урядів, систем охорони здоров’я, економіки та для людства в цілому. Прийшов час разом прийняти цей виклик та зробити свій внесок.

Один з ключових кроків – миття рук. Але ми також повинні очистити свій розум. Не потрібно бути оптимістом чи песимістом – треба бути реалістом. Не варто ані панікувати, ані сприймати цю ситуацію як буденність. Натомість, ми маємо залишатись об’єктивними, а отже, готовими до дій.

На чому слід зосередитись?

Зараз ми маємо зосередитись на найголовнішому – захисту та збереженню життів. Літні люди і люди вже з існуючими хворобами мають більший ризик захворіти. Не варто обманювати себе: будь-хто може заразитись вірусом, переносити та поширювати його. Ми не можемо бути недбалими або егоїстичними.

Що нам робити зараз?

Ми все ще не володіємо всіма фактами, інформація продовжує надходити, і ситуація постійно змінюється. Науковці наполегливо працюють, аби отримати нові дані, розробити процедури лікування та вакцини. Експерти навчають нас правильної поведінки в цій ситуації. Неосвіченість не допоможе нам спланувати подальші дії, а от знання – це сила.

З погляду спеціалістів, найбезпечніше та найправильніше – боротися з вірусом і уповільнити його поширення. Нас всіх просять бути гнучкими, якомога більше пристосовуватись до такого життя, уникати безпосереднього контакту з людьми на вулиці. Наше виконання та повага до цих нових правил є надзвичайно важливими.

Наша свобода буде обмежена. Наш дім має стати місцем, яке замінить все інше: ресторани, офіси, школи та спортивні зали… Ці обмеження будуть важкими, але дадуть результат тільки тоді, коли в нас буде злагодженість, коли ми згуртуємося та вирішимо, хто зможе доглядати за дітьми, допоможемо нашим сусідам, які цього потребують. Ця допомога не має бути великою. Будь-яке рішення проблеми складається з маленьких кроків.

Не важливо, ким ми є самі по собі, адже тільки разом ми можемо подолати цей виклик,  проявивши відповідальність та солідарність. Ми маємо підтримувати людей, які борються з цим вірусом: лікарів, медичних працівників, держслужбовців та працівників правоохоронних органів. Давайте допоможемо тим, хто допомагає нам.

Правда в тому, що нам мало що відомо (поки). Саме це значно відрізняє поточний стан від звичної хвилі грипу, з якою ми стикаємось з року в рік. На даний момент ми не знаємо, як довго наше повсякденне життя буде обмеженим. Сподіваємось, що не кілька років, але пару тижнів точно, а може навіть кілька місяців - хто знає.

Ми маємо бути терплячими та наполегливими. Нам необхідно змінити свої звички та стиль життя. Ми маємо завжди пам’ятати про важливість нових правил і дотримуватись їх, навіть якщо вони закріпляться на довше, ніж ми сподіваємось. Не втрачаймо віри, будьмо терплячими. Знаходьмо силу в єдності.

Прийнявши цей виклик – я впевнений, що разом ми це зробимо - ми навчимось діяти в таких ситуаціях.

Друзі, в поточній ситуації важлива будь-яка деталь: кожен жест, кожен день і кожна людина - все є вирішальними.

Давайте разом приймемо цей виклик. Наша спільна сила волі є більшою за цей вірус! Разом ми сила!