#історії2020 Ми перенесли проєкт в онлайн

08 червня 2020 · 5 хвилин читання

За 2 тижні до початку освітнього проєкту ми дізнались, що в Україні введено карантин. Як адаптувались і які уроки винесли?

Аліна Носенко,

директорка Klitschko Foundation

3 роки тому разом з партнерами Аспен Інститут Київ ми вирішили створити філософський семінар для підлітків «Обрії майбутнього». Учасники до старту проєкту вивчають адаптовані філософські тексти — від Декарта до Фукуями. У дружньому колі підлітки висловлюють свої думки, а модератори підтримують обговорення та ставлять питання. Такий формат дозволяє молоді визначитись з питаннями, які турбують їх в особливому віці — кохання, сім’я, щастя, пошук життєвого призначення, вибір професії. Крім цього, учасники вчаться критично мислити, слухати і чути, висловлювати свою позицію і поважати інакшу думку.

У листопаді ми почали готувати річний звіт фонду. У своєму інтерв’ю я сказала, що в 2020-тому будемо більше рухатись в онлайн-освіті. Правда, не думала, що доведеться це робити так швидко і в таких умовах. Під час Zoom-конференції з партнерами з Аспен Інституту Київ поставили питання — ризикуємо і робимо те, що ніколи не робили, чи скасовуємо проєкт, до якого так довго готувались. Добре, що колеги в нас такі ж сміливі, як і ми — вирішили спробувати. 

Почали з того, що склали альтернативні плани, створили тестовий онлайн-семінар для колег, щоб відчути все на собі. У цей період було важливо зрозуміти, що варто змінити, щоб настільки ж ефективно донести знання. Вийшло, що ми були майже в цілодобовій комунікації з учасниками: не тільки намагались отримати поради щодо проєкту, але й морально один одного підтримували. Крім того, знали, що підлітки зараз й так забагато сидять за комп’ютером — тому після кожного блоку завдань робили зарядку. 

Порада: добре знайте свою цільову аудиторію. Ми зі своєю працюємо 17 років, тому розуміємо, як збирати зворотній зв’язок — робили опитування в Telegram, створювали Google-forms, ставили питання в Instagram. Так дізнались, коли в підлітків уроки, у які дні та на яких платформах їм зручніше працювати. Ми додали фізичну розминку, внесли такі зміни у програму, щоб створити якомога цікавіші та комфортніші умови. Звичайно ж, не забувайте про моральну підтримку. Ми з досвіду знаємо, що часто 3 днів не вистачає, щоб відповісти на всі  питання, дійти до логічного фіналу у всіх обговореннях, тому готові були продовжувати спілкування і поза семінаром, підтримувати порадами або просто вислухати.

Юлія Тичківська,

виконавча директорка

Аспен Інституту Київ

На початку карантину перед командою Аспен Інституту Київ та Klitschko Foundation постав виклик проведення семінару для підлітків «Обрії майбутнього» в онлайн-форматі. Це був для всіх нас на той момент досить новий формат, і наші очікування були досить прагматичні та не надто оптимістичні. Адже, рефлектувати на важливі, ціннісні теми за допомогою обговорення класичних та сучасних текстів у колі відібраних учасників завжди краще у мальовничому місці, у цій особливій груповій атмосфері аспенівського семінару. Проте, на великий подив організаторів, проведений семінар перевершив всі наші очікування. 

Особливість Аспен-семінарів — у методології їх проведення. На кожен семінар Аспен Інститут запрошує модераторів, роль яких — бути провідниками діалогу. У онлайн-форматі важливість модераторів лише підсилилась. Я вдячна нашим чудовим модераторам, що змогли так влучно забезпечити жваві обговорення, які за своєю динамікою не програли живим форматам. З технічної сторони також не виникало проблем, адже функціонал Zoom’у є зручним для модерації — є можливість підіймати руку, аплодувати, невербально показувати, що треба повторити чи почекати. Ми також запрошували учасників семінару в різні «віртуальні кімнати», де відбувалась практична групова робота.

Як у будь-якій новій справі — фактором успіху є постійна рефлексія, збір зворотнього зв’язку та робота над помилками і покращеннями. Після кожного дня сесій ми аналізували роботу і вносили необхідні зміни. Наприклад, змінювали часові інтервали, додали до програми блок «питання-відповіді».

Порада: незалежно від мети онлайн-конференції, залучайтемодератора. Якщо ж говорити саме про онлайн-проєкт, модератор має заряджати енергією і тримати контакт з кожним учасником — уточнювати думку, робити опитування, провокувати обговорення. Ми перенесли цей принцип і на робочі зустрічі, що гарно вплинуло на ефективність. Втім, найголовніша порада — продовжуйте спілкуватися зі своїми друзями, колегами. Обговорюйте те, що є дійсно важливим, плануйте спільні дії. Саме в діалозі ми знаходимо найкращі рішення для складних завдань!

 

Ігор Єфименко,

менеджер Klitschko Foundation

Коли тільки заговорили про цю ідею, віднісся дещо скептично. Я не перший рік проводжу проєкти і знаю, що підлітки найбільше чекають живого спілкування з однодумцями, зміни звичних умов життя і щирих розмов з модераторами — якраз тих речей, які ми не могли забезпечити. Запитали учасників, вони сказали, що готові до онлайн-формату, мовляв, надто довго чекали на проєкт, щоб зараз відмовлятись.

З програмою проблем не було, бо заздалегідь з колегами вирішили, хто що робить. Збирались на онлайн-конференції, транслювали на екран документ і прямо в живому часі редагували, призначали відповідального, по хвилинах розписували, хто що робить. І як би ви гарно не продумали плани, раджу ще й морально приготуватись до невдач. Ми знали, що буде пропадати інтернет, допитливим батькам саме в час сесії треба буде полити квіти, а підлітки через навантаження можуть відмовитись від участі — проте це вже поза нашим впливом. Глибоко вдихніть і прийміть ситуацію. Проведіть рефлексію з командою та підтримайте один одного.

Порада: домовтесь про все на «березі». Працювати в таких умовах було незвично та складно — три дні поспіль сидячи за комп’ютером, а поза тим — тижні підготовки. Тому, якби не планування, могли б не витримати навантаження. А ще стало легше побачити всю картину, коли прописали план дій — до смішного детальний, але дієвий на практиці. Хто коли перемикає слайди, хто вмикає відео, хто робить скріншоти. Що більше у вас планів «Б», «В» і «Г», то краще. Хоч це і може здаватись абсурдним, проте ви будете готові до перебігу всіх подій. Й не забувайте підтримувати колег, якщо виникає непередбачувана ситуація.

 

Денис Полтавець,

директор програмного розвитку Аспен Інституту Київ

Проведення семінару «Обрії майбутнього» в режимі онлайн було до певної міри викликом та, звичайно ж, спричинило досить суттєві зміни в програмі. Довелося відмовитися від тих її частин, що мали в основі просторову взаємодію учасників. Втім, завдяки високій кваліфікації модераторів та вмотивованості учасників цей недолік вдалося подолати — вдалося організувати і обговорення в невеликих групах, і руханки, і навіть спільну музичну паузу. 

У цілому діалог учасників був подекуди навіть більш глибоким та щирим, ніж під час офлайн-семінарів. Думки та коментарі підлітків торкалися дійсно важливих та гострих питань, пов'язаних з пошуками власного призначення, оцінкою реальної життєвої ситуації, близьких стосунків тощо. Вважаю, що семінар пройшов успішно. Принаймні, він точно перевершив мої очікування. Чудова робота модераторів, чітка робота команди організаторів Аспен Інституту Київ і Klitschko Foundation та готовність учасників до відвертого спілкування — основні фактори успішності. Принагідно дякую всім, хто брав участь в організації та проведенні цього семінару.

Порада: ризикуйте і адаптуйтесь. Ми, наприклад, дали право модерації учасникам,  а модератори змогли висловлювати свою позицію. Так підлітки побачили, що відчувають модератори і закріпили знання. Також придумали формат онлайн-нагородження. Хтозна, чи вигадали б ми колись такі формати, якби не було цієї ситуації. Наступного разу на офлайн-семінарах також спробуємо передати учасникам право модерації, а до старту основної програми проведемо кілька сесій онлайн. Якби не спробували, не отримали б стільки уроків та інсайтів. 

 

Платон,

учасник проєкту

З форматом семінару я познайомився ще минулого року на іншому проєкті фонду. Мені сподобалось, що в колі однодумців можу бути справжнім і вільно висловлювати свою думку. Коли дізнався про онлайн-формат, засмутився, бо хотів побачитись з друзями — з деякими учасниками познайомились на інших проєктах, з іншими ж багато спілкувались в чаті. Проте вирішив, що спробувати все ж варто. І добре, що не відмовився.

Проєкт дав мені змогу зрозуміти, що треба вчитися на своїх помилках, щоб отримати корисний досвід та не повторювати їх, а ділитися думками варто, щоб зрозуміти власне життя. Незважаючи на відстань між учасниками семінару, я зміг пропустити через себе емоції та переживання кожного. Я розумів, що всім зараз нелегко, тому, думаю, найголовніше в проєкті — хороший настрій учасників і готовність підтримати один одного. 

Порада: вмотивованість і оптимізм є вирішальними. Ми були вмотивованими, бо мали зворотній зв’язок минулорічних учасників і знали, як змінимось після проєкту. А були позитивно налаштованими, бо знали, що організаторам зараз нелегко і їм важливо бачити наш відгук. Ми надсилали в чат жарти, меми, співали і танцювали, це все допомогло не втрачати запалу і створити теплу атмосферу.

 

Сергій Коровайний,

фотограф The Gate Agency

Все почалося десь за тиждень до зйомки. Я гортав стрічку в Facebook і побачив заклики приходити на онлайн-мітинг проти зменшення бюджетної підтримки культури в Україні. Тобто, подумав я, якщо мітинг проходить онлайн — можна спробувати побути на ньому онлайн-фотожурналістом. Але скріншоти робити було нецікаво, тому я поставив на табурет ноутбук, розмістив на задні план величезну папороть. Уявляв, що знімаю звичайний мітинг — зі спікерами та натовпом, великим, середніми та загальними планами тощо. Дивний досвід.

Семінар «Обрії майбутнього» я знімав і торік. Дуже крутий формат! Цього року він проходив в Zoom. Але ситуація склалася так, що про саму зйомку я дізнався за кілька годин до неї. У кадр потрапив пристойний інтер’єр, що повинен був передавати мудрість, затишок та любов до великих текстів. Поза кадром притаївся вселенський хаос. Посеред хаосу стояв я зі штативом, слухав дискусії та знімав свій репортаж.

Порада: не бійтесь експериментувати. Якщо все життя переходить в онлайн, може, це і є майбутнє репортажної фотографії? А якщо серйозно, дуже хочеться повернутися до звичайного життя. А з ним — і до офлайнових зйомок як чудових Klitschko Foundation, так і інших клієнтів та проєктів.



Інші новини