#історії2018 Боротися з інертністю
Якщо ти живеш у невеликому місті, отримати підтримку своїх прагнень може бути непросто. А більшість містян не будуть готові до змін у суспільстві і тому не підтримують ідеї. Проте якщо тобі вдасться створити невелику команду з однодумців, разом ви знайдете способи, щоб поширювати їх. Про те, як Тетяні Ковтун з учнями вдалося запалити ідеєю сортування сміття мешканців рідного Українська читайте у статті.
Українськ — десятитисячне містечко на Донеччині із характерною для невеликих населених пунктів інертністю. Коли у березні цього року тутешня вчителька музики Тетяна Ковтун збирала шкільну команду, щоб гуртом сортувати сміття, ніхто не вірив, що щось вийде. За півроку все змінилося настільки, що місцеві мешканці тепер не просто викидають відходи у різні баки, а й впорядковують власноруч міський парк.
Про проект Zero Waste School Тетяні розповіла місцева депутатка. 25-річна Тетяна відразу взялася до справи. Зібрала команду, зняла й змонтувала відео, заповнила заявку.
Вчитель біології розробив екологічну програму, спрямовану на те, аби підвищувати обізнаність учнів щодо поводження з довкіллям. Практичні її аспекти були невеликими – хіба що змайструвати годівнички. Тож у заявці вказали, що хочуть розвинути цю програму й робити більше.
Настав час їхати до Києва, а потім ділитися знанням вдома. Організували тренінги, робили вправи на сортування сміття, переглядали фільми. Тетяна радіє: дітям настільки полюбилися тренінги, що беруться за них без примусу, і вчителі організовують їх вже за межами проекту.

Після теоретичної підготовки взялися до роботи «в полі». Зібралися сортувати сміття, проте на вибраній локації за містом виявили нелегальне звалище. Валялося побите скло, шприци. Прибирати там було небезпечно для дітей, проте ніхто не хотів відступати. Вирішили поговорити про проблему з мером.
Того ж дня школярі прибирали парк. Тут уже зібралося більше охочих допомогти. Гуртом взялися наводити лад. Постійно хтось приєднувався. Через тиждень громада знову повернулася, аби завершити прибирання. Знайшли людину, яка б поставила лавочки в парку.
Школярі пішли до мера просити про баки для школи. Так само контейнери з’явилися і на вулицях міста. Дирекція уклала договір із компаніями, які забиратимуть сміття.

Zero Waste School стала не єдиною перемогою школи. Одна з учасниць команди розробила проект «Гілка» для програми «Сходини». У ньому розповідає про те, як опалі гілки можуть приносити користь: подрібненим на тирсу матеріалом можна наповнювати меблі або іграшки. Отримали гроші на подрібнювач гілок і на техніку для шкільного телебачення.
Тетяна обіцяє: на цьому не спиняться і братимуть участь в усіх проектах з екологічною складовою. Як же запалити учнів?
— Усе просто, — вважає Тетяна Ковтун. — Перш за все, має бути цікаво. Водночас школярі мають відчувати, що справа є перспективною для кожного з них.