Я займаюся боксом, щоб довести самому собі, що я можу. Хочу показати приклад, що всього можна досягти самостійно. Це дуже складний спорт, вимагає божевільної кількості зусиль. Зараз усе моє життя пов’язано з рингом, менше відпочинку, менше навчання, більше тренувань, більше змагань.

Завжди усією сім'єю дивилися бої Усика, Ломаченка, братів Кличків. Це і надихнуло зайнятися рингом серйозно. З тих пір день-у-день, щоранку, 6 разів на тиждень по 2 тренування. У 2013 році я вперше потрапив на Всеукраїнські змагання, вони були дуже важливі для мене, дали зрозуміти, що хочу присвятити цьому життя. Уже в 2014 поїхав на Чемпіонат Європи, з того червня почалася моя професійна кар'єра. Перший бій пройшов тоді легко, а в другому я був проти найсильнішого із команди Росії. Мені було складно, але впорався одноголосним рішенням. У цьому році я програв Чемпіонат України, але я не засмучуюсь. Зараз у мене ЗНО, вступ, важко поєднувати. У 2018 почнуться Олімпійські ігри для молоді, я налаштований рішуче і готовий перемагати.

Незабаром мене чекає складний період - перехід. Ти знімаєш шолом і починаєш серйозний бокс. Багато хто на цьому етапі кидає ринг, але я планую взяти всі світові титули. Якось сробував займатися без шолома на тренуванні – набагато зручніше, відразу краща реакція. На жаль, це небезпечно, завжди є ризик впасти і не встати. Я готовий до цього і буду робити все, щоб вистояти. Хочу віддати всього себе боксу. Вірю, що переможу на Олімпіаді в 2020 році.

Так, перед боєм завжди є страх. Ти можеш бути дуже хорошим боксером, але також можеш пропустити удар. Тому завжди потрібно тримати себе в руках, не падати духом перед початком. На перемогу у тебе є кілька раундів і 10 хвилин, усе в твоїх руках. Коли виходжу на ринг і одягаю шолом – хвилювання зникають.

Я дуже люблю і поважаю свого тренера. Він мене розуміє і завжди підтримує. Ніколи не піднімає голос, якщо програю, навпаки – спокійно пояснює помилки. Я вдячний за його ставлення до мене, як до друга, як до сина. У майбутньому хочу також бути тренером, цього літа вже був такий досвід. Мені подобається показувати молодшим техніку і зацікавлювати їх. Коли я остаточно займуся тренуванням дітей, хочу навчити їх розуміти суть цього спорту. Зроблю все, щоб показати їм, що бокс робить з тебе людину, формує характер і почуття справедливості. Я вважаю, що в боксі це найголовніше.

Який би рівень техніки не був, без характеру – нічого не вийде. Тому мій улюблений боксер Артуро Гатті. Він програв безліч боїв, але у нього була унікальна витримка. Харизма боксера в тому, як він веде бій. Наприклад, другий раунд я програю, але в третьому вмикаю характер, показую бійку. Ці 10-15 секунд все вирішують. Мені подобається, що ми, боксери, дружимо, незважаючи на результати бою. Не важко боротися один з одним. На рингу ми суперники. Я радий, що ми вміємо залишати боротьбу поза рингом і попри змагання – залишаємось разом.