Я нерозлучний зі спортом ще зі шкільних років. В дитинстві займався баскетболом, бо мій вчитель привив любов до нього, та й не лише до цього виду спорту. Мабуть, це і стало головною причиною того, чому я обрав професію вчителя фізкультури. Мета моєї роботи полягає в тому, щоб виявити спортивний потенціал в учнях і показати їм напрямок для розвитку.

Але як же можна спрямовувати учнів на вдосконалення своїх навичок, якщо сам не робитимеш того ж? Вчитель, який постійно покращує методи викладання — це одна з запорук ідеального уроку фізкультури. Крім курсів з підвищення кваліфікації, які пропонує нам Міністерство освіти, я також намагаюся знаходити інші способи для розвитку. Наприклад, цьогоріч я взяв участь у стажуванні вчителів в США, а після цього без роздумів подав анкету на «Посилку успіху». 

Тренінги стали для мене можливістю поділитися досвідом не лише зі шкільними колегами, а й людьми з інших регіонів. Була інформація від спікерів, яку я чув раніше і використовував в своїй роботі, а тому міг розповісти, як деякі речі працюють на практиці. До прикладу, гру петанк ми використовуємо на уроках вже декілька років, тому поділився з учасниками деякими порадами. 

Мій локальний проєкт та змагання пройшли надзвичайно швидко, бо припали на кінець навчального року, тому, на жаль, втілити усього ще не вдалось. Але ж почався новий навчальний рік і я планую провести 28-мі щорічні змагання між вчителями та учнями — «Матч всіх зірок», але вже з новим інвентарем та в новому форматі. Цікава статистика: учні у змаганнях перемагали лише двічі, а так завжди першість за вчителями. І це дуже стимулює їх до занять спортом. Бажання перемогти і бути кращими творить дива! 

Я радий, що маю можливість працювати в школі. Тут я бачу, що працюю недарма!