Гендерні стереотипи, упередження та дискримінація: поборемо разом?

Сьогодні весь світ святкує Міжнародний день жінок. Для нас це можливість звернути увагу суспільства на гендерні виклики, зокрема на стереотипи та упередження.

Здається, що ж такого страшного у стереотипному мисленні? Від цього ніхто не помирає, це не змінює життя з ніг на голову, але сприяє поширенню дискримінації в різних її проявах. А це вже справді може впливати на долі людей. 

Ось лише кілька прикладів: 

  1. Клаудія Нойман перша німецька коментаторка чоловічого футболу. Уже понад 30 років вона коментує футбольні матчі чоловічі та жіночі. І здавалось, що ж такого в цьому незвичного? Для багатьох фанатів цього виду спорту футбол і коментатор-жінка це несумісні речі. Через це Клаудія та її близькі постійно наражаються  на гнівні коментарі та образи, як і в соціальних мережах, так і поза ними.
  2. Хюль’я Ебру Демірел звичайна громадянка Туреччини. Але у 2001 році вона подала заяву до Європейського суду з прав людини через дискримінацію проти неї за гендерною ознакою її не прийняли на роботу. Жінка була призначена співробітником служби безпеки в філії Турецької компанії з розподілу електроенергії. Проте компанія відмовилася наймати її, оскільки вона не була чоловіком. Справу, до речі, Хюль’я Ебру Демірел виграла. 
  3. Малала Юсуфзай активістка із Пакистану, яка бореться за право жінок отримувати освіту. За це дівчину у 2012 році було тяжко поранено бойовиками-ісламістами. Малалі тоді було 15, і вона вела свій блог, в якому порушувала питання освіти жінок в своїй країні. Одного дня, вона поверталася додому, і на шкільний автобус напали. Один із бойовиків зайшов в автобус і став питати дітей, хто з них Малала. Коли її особу було встановлено, нападник двічі вистрілив в дівчину, потрапивши в голову і шию. На щастя, вона вижила. Пізніше її було нагороджено Нобелівською премією миру. 

Шкода, що цим трьом героїням довелось пережити такі ситуації, і що в більшості випадків люди звертали увагу саме на їхню стать, а не на компетентність, навички в роботі чи бажання змінити суспільство на краще. Ще більше вражає те, що ці історії з XXI століття. Це те, що відбувається поруч, і ми не можемо бути на 100% впевнені, що одного дня це не станеться особисто з нами. 

Що ми можемо зробити, аби зупинити поширення стереотипів, упереджень та дискримінації за гендерною ознакою? Зменшити їхній вплив на наше життя! 

Наші уявлення про інших людей і явища часто формуються на основі інформації з інших джерел, а не з нашого безпосереднього досвіду. Відтак, виникають відносно стійкі і спрощені уявлення про ту чи іншу людину, соціальну групу, подію чи явище, які називають стереотипами. Таке бачення світу маніпулює нашою свідомістю і заважає сприймати світ у всій його багатогранності. Упередження ж можуть визначати поведінку людини і спонукати її діяти несправедливо, порушувати права інших, що є проявами дискримінації. 

Ми ж пропонуємо кілька порад для боротьби з стереотипами та упередженнями:

  1. Формуйте власну думку, а не піддавайтесь судженням, які побутують в суспільстві. Для цього шукайте інформацію через різні джерела українські і міжнародні. Обов'язково перевіряйте всю інформацію через офіційні канали: сайти організацій, державних установ, дослідження тощо. Це допоможе вам формувати власне бачення на події, людей та вчиняти рішення, які будуть базуватись на конкретних фактах, доказах та чітких аргументах, а не на інтуїтивних чи емоційних рівнях. Про це, до речі, гарно написано у книзі «Фактологія: 10 хибних уявлень про світ, і чому все набагато краще, ніж ми думаємо» Ганса Рослінга.
  2. Заявляйте про проблеми. Говоріть про випадки, коли стаєте свідками того, як стереотипи чи дискримінація починають керувати людьми. Шукайте однодумців, які готові підтримати вас у прагненні не піддаватись упередженням. Це можна робити по-різному від поста у Facebook до змін через законодавство. Головне не ігнорувати такі ситуації, а діяти. Про гендерні стереотипи цікаво написано в книзі «Гендер для всіх. Виклик стереотипам»‎ Тамари Марценюк. Ви вже можете прочитати книгу і написати власний відгук на цю тему на сторінках у соціальних мережах. Це гарний спосіб для того, щоб саме ви почали свої перші кроки в боротьбі проти стереотипів
  3. Проявляйте емпатію. Останнє, але найважливіше. Кожна людина, незалежно від гендеру, сексуальної орієнтації, кольору шкіри, будь-яких уподобань, це, в першу чергу, людина. Вона має власні емоції, страхи, переживання, і головне душу. У кожного ця душа різна, і це те, що насправді і єднає все людство, і водночас робить особливими кожного. Тому, перш ніж покладатись на стереотипи, ігнорувати чи підтримувати прояви дискримінації, спробуйте поставити себе на місце іншої людини, і ви зрозумієте, що між вами немає різниці ви однакові, обоє хочете жити щасливо, мати право реалізовувати власні мрії та насолоджуватись кожним днем. Тут теж хочемо порадити книгу: Скарлетт Кертіс «Феміністки не носять рожевого та інші вигадки». Вона містить у собі інтерв’ю відомих жінок, скомпоновані таким чином, щоб якомога чіткіше продемонструвати багатогранність емоцій, які може викликати обговорення питання рівноправ’я, а також поезію і роздуми на тему прав дівчат та хлопців у сучасному суспільстві. 

Зі стереотипами чи упередженнями ми не народжуємось! Якщо їх можна набути, то їх так само можна й позбутись все в наших руках. Тож уникаймо стереотипів та упереджень, зупиняймо прояви дискримінації відразу на початку, не ігноруймо ситуації, коли бачимо, як хтось дискримінує будь-кого. Лише так ми зможемо боротись проти стереотипів та упередженого ставлення, які відтягують нас назад на шляху до розвитку та прогресу!