Час діяти: Юлія про участь у «Обріях майбутнього 7.0»

 З дитинства Юлія цікавиться запитаннями: «Як влаштований світ?», «Чи існуємо ми насправді?». І саме завдяки допитливості дівчина стала учасницею проєкту «Обрії майбутнього 7.0» і разом з іншими підлітками змогла відповісти на ці запитання максимально розгорнуто. 

«Протягом п'яти днів команда Klitschko Foundation та Аспен Інститут Київ допомагала розібратись в своїх думках, покращити командну роботу та знайти нових друзів з усієї країни»,  розповідає Юлія.

Дні семінарів були насичені цікавими бесідами та подіями, які стали новим поштовхом в життєвому шляху Юлії. Натхненна атмосферою цього проєкту, дівчина із задоволенням взялася реалізовувати власний проєкт, щоб допомогти підліткам з усієї країни розібратися зі складними життєвими питаннями. 

«Скажу чесно, що влаштувати свій проєкт доволі важко. Але від цього стає лише цікавіше, і з'являється ще більше мотивації провести щось дійсно круте! Собі за мету поставила допомогти зрозуміти моїм одноліткам, що філософія це цікава наука, завдяки якій можна більше пізнати себе і світ навколо»,  запевняє дівчина. 

Дівчині вдалось зібрати 15 підлітків в Zoom, де вони протягом 1 дня спілкувались, вчились вести діалог, працювали в команді та зустрілись із цікавим спікером. 

Юлію завжди підтримувала родина та її команда. Дівчині вдалось об’єднати навколо себе команду своїх однолітків, які так само горіли бажанням реалізувати цей проєкт. Ще минулого року Юля разом з цією ж командою реалізували локальний проєкт «Школа успіху», а тому локальні «Обрії майбутнього» стали ще однією чудовою нагодою для підлітків попрацювати разом. Про свою команду дівчина каже, що це люди, які готові «підтримати будь-який двіж».

Якщо вам здається, що в цій історії все так ідеально, то ні. Ох, як же в цілої команди серце пішло в п’яти, коли за кілька годин до проєкту у них зникла електроенергія, і то навіть не на вулиці, а в цілому районі. А отже не було доступу ні до інтернету, ні до комп’ютерів. Тоді здавалось, що все - це провал! Знак, що це марна затія. А ви як би почувались в такій ситуації? 

Мабуть в цей момент хтось би вже публікував пост в соц.мережах про перенесення проєкту, обдзвонював учасників і впадав у розчарування, але це не про Юлю і її команду. Ще під час підготовки до проєкту вони сформували свої правила, одне з яких: «Сподівайся на краще, але готуйся до гіршого». Тому з холодним розумом та гарячим серцем команда швидко перемістилась в інший район і вже звідки стартувавали свій проєкт. 

«Дійсно, деколи було дуже важко, але це того коштувало. Для мене дуже цінним було бачити запал в очах учасників і отримувати вмотивовані фідбеки»,  коментує Юлія.

Учасники проєкту Юлії комунікували один з одним та ефективно вирішували поставлені задачі. Найбільше сподобалась бесіда про гідне та щасливе життя з обговоренням тексту «Аґрус» Антона Чехова і лекція від спікера Тетяни Гавронської, вчительки англійської мови, яка працює в Китаї.

Завдяки досвіду, який Юлія отримала на проєкті, дівчина стала більш впевненою в собі та зрозуміла, що їй все під силу. Головне бажання!

Далі дівчина планує втілювати ще більше проєктів у своїму місті. 

«Найбільше мене турбує проблема екології в сучасному світі. Саме тому я вже зараз починаю робити різні екологічні заходи для мого міста і розповідати про eco-friendly-ставлення до довкілля моїм одноліткам. Сама я вже більше року сортую відходи, користуюсь екоторбинками, піклуючись про екологію мого міста та країни»,  каже Юля.

Ми віримо, що у Юлі попереду багато планів і їй точно вдасться все втілити!