Дебати в задоволення: як львівський школяр переміг на міжнародних змаганнях німецькою

Переможець Міжнародних молодіжних дебатів і, водночас, — звичайний український школяр. Ярема-Лука Єлейко зміг «переговорити» суперників на XII фіналі німецькомовного турніру. Цього разу у центрі дискусії — захищеність ЗМІ від впливу уряду.

Шістнадцятирічний Ярема живе та навчається у Львові. Нині не знає, ким стане у майбутньому. Здавалося б, хто як не учасник дебатів обере гуманітарну освіту? Натомість Ярема схиляється до технічної.

Вся справа у мотивації

«Як же “тєхнарь” потрапив у дебати?» — запитаєте ви. Усе почалося взимку минулого року завдяки вчительці. Тоді він ще не знав, що таке дебати і чого від них очікувати. Але з практикою з’явились розуміння і мотивація.

— Мене до участі спонукає бажання покращувати власні знання та розвиватись. Навички, отримані у дебатах, мають безліч практичних застосувань: вміння переконувати інших, вести адекватні суперечки, орієнтуватись у суспільно-політичному житті, — розповідає Ярема.

Перемога у дебатах означає багато практики. Ярема двічі брав участь у змаганнях німецькою та один раз українською. Іноземну мову обрав через те, що відвідував школу з поглибленим вивченням. Складав і іспит з німецької, але для участі у дебатах це не вимагають, пояснює школяр.

Поруч з однодумцями

Участь у Міжнародних молодіжних дебатах для Яреми розпочалася ще цієї зими. Шлях до фіналу був дійсно довгим. Перший етап — шкільний. Звідти учасники потрапили на регіональний, який проходив у Чернівцях. На цьому рівні обирають найкращих з усіх куточків України. З регіонального етапу Ярема пройшов на кваліфікацію, яка відбувалась у Києві. Наступним кроком до перемоги стало тренування у Берліні.

Думаєте, що все, одразу на фінал до Братислави? Е-ні, наш дебатер відправляється знову до української столиці на державний півфінал. А опісля — і на фінал. Ярема переміг, після чого і вирушив у Братиславу на боротьбу з найкращими дебатерами Центральної та Східної Європи. Тоді на кваліфікацію зібрались 24 учасники. Утім, на півфінал пройшли лише вісім найкращих. У фіналі участь взяла половина з них.

— Жили усі учасники разом у готелі. Атмосфера у Братиславі просто чудова. Це старе місто, зі старовинними вуличками, будинками та різноманітними пам’ятками. У вільний час справжні дебатери не розслабляються — вони продовжують дискусії. Тож ми весь час проводили разом. Було приємно, бо люди мають ті ж погляди та цінності, що і я, — згадує Ярема.

За крок до перемоги

На фіналі, опісля жеребкування стало зрозуміло, хто з учасників буде відстоювати позицію «за», а хто — «проти». Конкурсна програма традиційно тривала двадцять чотири хвилини. За цей час потрібно використати настільки багато аргументів, аби контраргументи опонента були безуспішні.

Змагався Ярема з найкращими трьома дебатерами у Східній та Центральній Європі. У команді він був разом із дівчиною з Чехії Яною. Вони чудово комунікували, адже мовного бар'єру не було взагалі: обоє добре володіють німецькою. «Саме тому ми зразу добре поладнали та узгодили все ще перед дебатами, командна робота була дуже міцною.»

Проти Яреми та Яни були чешка та поляк. Цього разу львів’янин відстоював позицію, що телебачення та радіо повинні бути краще захищенні від уряду. В арсеналі його аргументів були доводи, що через владу страждає свобода преси:

— Я аргументував позицію тим, що через утиски ЗМІ люди не отримують інформацію, яка може виявитись важливою тоді, коли вони прийматимуть не менш значущі рішення, наприклад, у ситуації із президентськими виборами. Хотів проілюструвати ситуацією в Україні, але не встиг. Не вистачило часу.

Як перемогти?

— Найважливішим є, безперечно, вміння слухати, звертати увагу на думки опонентів. Це необхідно, аби блискавично реагувати та давати чіткі аргументовані відповіді.

Найскладніше у дебатах для Яреми — впоратися зі стресом та хвилюваннями. Водночас йому легко вдається знаходити спільну мову з іншими. Аби впоратися із емоціями перед виступом, він намагається зосередитися та порозкладати всі думки й інформацію по поличках. Ярема переконує: це не завжди легко, адже до кожної теми потрібно знати дуже багато, обдумати усі аргументи.

— Для цього потрібно багато часу, якого завжди обмаль. Аби навчитись його розраховувати, варто ще перед дебатами багато тренуватись. Таким чином, вдасться зрозуміти, скільки часу може зайняти промова. Якщо задовга, то треба скоротити. Закоротка — щось додати.

Водночас потрібно пам’ятати: на дебатах може випасти позиція, яка суперечить особистій думці. Ярема радить в такому разі поглянути на все з іншої перспективи, аби краще розуміти аргументи обох сторін. Тоді вдається врахувати усі погляди. Так чи інакше, аби аргументувати свою позицію, потрібно відчувати доводи суперника.

Що ж дають дебати?

Для Яреми ці змагання означають багато знайомств та можливість подорожувати. Участь саме у Міжнародних молодіжних дебатах дала хлопцю досвід у спілкуванні з іноземцями. «Наприклад, ніколи ще не спілкувався з чехами, угорцями або зі словаками. Це було для мене новим і цікавим досвідом.»

Ярема-Лука дебатував на різноманітні теми: чи має бути легалізована евтаназія або законним аборт, чи потрібно заборонити одноразові продукти з пластику тощо. Чи є теми, на які він боїться дискутувати?

— Не дуже люблю дебатувати на теми, в яких дуже тяжка теоретична частина та які мені взагалі не близькі, до яких не маю особливого інтересу. Їх тяжко готувати. Вони пов’язані переважно зі сферами законодавства або релігії. Якщо такі теми випадають, тоді роблю зусилля над собою. У кінцевому результаті все виходить, переважно успішно.

Зараз Ярема вже вдома. Він почувається розслабленим та задоволеним, адже розуміє: тяжка праця, довгий шлях — все це не було марним. Хлопець радий, що не розчарував рідних, які дивилися трансляцію змагань. Адже вони були його підтримкою, навіть за сотні кілометрів від Братислави. Тим не менш, надалі дебатувати не збирається, але співпрацювати з організаторами буде. Наступного разу — як суддя.

—  Я хочу порадити усім, хто хоче або вже бере участь у дебатах, менше переживати. Потрібно дискутувати для задоволення, тому що в кінцевому результаті це єдине, що має значення.

Автор: Олександра Буленок, cтажер 8.0
Редактор: Олена Зубова, cтажер 8.0