Дар'я Кріпкі-Касадо про участь у філософському семінарі Aspen Teens "Обрії майбутнього"

Коли заповнювала анкету, конкретного бачення моїх цілей та бажань у мене не було. Відповіді на запитання в анкеті були спонтанними. Просто відчула, що треба спробувати. Лише потім, коли зустрілась з іншими учасниками, зрозуміла, що насправді шанси пройти були крихітними. Важливо те, що я все-таки пройшла, а значить, повинна взяти від семінару максимум користі.

Учасники виявились просто дивовижними, кожен по-своєму. Я розмовляла із дівчиною, яка має вражаючі знання з астрономії і фізики, хлопцем, що почав міні-революцію у своїй школі, іншим хлопцем з геніальним почуттям гумору, дівчиною з невмирущим оптимізмом та невимушеною манерою спілкування. Цей список можна продовжувати дуже довго. Зараз важко сказати, провели ми разом два дні, чи два місяця. Кожен надихає. Кожен відкрив мені очі на якийсь аспект життя. При цьому риси, що я назвала, зовсім не обов’язково мали щось спільне із тим, чого ці люди мене навчили. І дійсно…

Якщо цей допис не про людей, то про що він повинен бути?

Аналізуючи семінар, я зрозуміла, що в його основі була взаємодія людей. У нас було кілька вправ, під час яких ми спершу виконували завдання наодинці, а потім повторювали його в команді. Не тільки результат, але й шляхи його досягнення були різними. Зазвичай я люблю працювати наодинці, а на семінарі зрозуміла сильні сторони командної роботи, коли усі учасники прагнуть взаємодіяти і знаходити спільні рішення.

У нашому колі учасників і модераторів одразу сформувалася довіра. Я могла вільно обговорювати дивні й не дуже теми зі всіма – ми були рівні там. Якось хтось з учасників сказав: «Це класно, що ви поводитесь з нами, як із дорослими». А модератор відповів: «Слово ‘як’ тут зайве».

Відкритий діалог як шлях до майбутнього

Якщо формат дебатів був більш-менш знайомим для мене, то формат відкритого діалогу виявився повною інновацією. Геніальною інновацією. Я завжди сприймала дискусії як сплановане дійство, під час якого можна висловити свою згоду чи незгоду одразу на тезу іншого. Але все відбувається по-іншому під час відкритого діалогу. Суть у тому, що ми працювали за регламентом: у кожного було 2 хвилини, щоб висловити свою думку з приводу прочитаного тексту, а іноді цей час скорочувався до 40 секунд. Коли знаєш, що твій час обмежений, починаєш по-іншому говорити. Я помітила, що в моїй мові майже не залишилось слів-паразитів та заминок. Справді складно переоцінити рівень впевненості, що я там отримала.

Кожен кінець це новий початок

Я прив’язуюсь до людей до абсурду швидко, навіть якщо проводжу з ними настільки мало часу, тому так, було дійсно прикро повертатись додому після цих двох активних днів. Особливо через натхнення, що ці люди мені додали. Але цей семінар одразу дає тобі відповідь на питання «Що робити далі?». Він дає снагу виконувати свої завдання, працювати заради свого майбутнього та боротись за свою мрію. Я сподіваюсь, що моя історія з Klitschko Foundation ще не завершена, як і з відкритими діалогами і з тими чудовими людьми, яких я зустріла.

Боріться за свою мрію!

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ

ASPEN TEENS

Філософський триденний семінар для підлітків, покликаний розвинути візіонерські навички та критичне мислення.

  • 2 проекти проведено
  • 739 заявок отримано
  • 36 дітей взяли участь
Детальніше про проект